Протипоказання
Не застосовувати тваринам зі зниженою масою тіла, а також зневодненим і хворим тваринам.
Не засовувати при підвищеній чутливості до компонентів препарату.
Не застосовувати вагітним та лактуючим тваринам.
При застосуванні не змішувати препарат з іншими ветеринарними препаратами в одному шприці.
Побічна дія
При підшкірному введенні може виникнути біль у місці ін’єкції. У котів дуже часто спостерігається помірна та тяжка реакція на ін’єкцію (приблизно у однієї третини котів).
У дуже рідкісних випадках можуть виникати реакції анафілактичного типу (алергічний набряк, кропив’янка, еритема, колапс, задишка, блідість слизових оболонок).
Частота побічних реакцій визначається із використанням наступної моделі:
– дуже часті (більше 1 з 10 тварин, що виявляють побічні реакції під час одного лікування);
– часті (більше 1, але менше 10 на 100 тварин);
– нечасті (більше 1, але менше 10 на 1000 тварин);
– рідко (більше 1, але менше 10 на 10 000 тварин);
– дуже рідко (менше 1 тварини на 10 000 тварин.
Особливості застереження для кожного виду тварин
Безпечність маропітанту не досліджувалася для собак віком до 8 тижнів чи для котів віком до 16 тижнів, а також у вагітних або лактуючих собак і кішок. Застосовувати препарат для цих вікових груп і типів тварин тільки відповідно рекомендації ветеринарного лікаря після оцінки ним користі та ризику.
Маропітант метаболізується в печінці, тому препарат слід обережно застосовувати пацієнтам із захворюваннями печінки. Оскільки маропітант накопичується в організмі протягом 14-денного періоду лікування внаслідок метаболічного насичення, під час тривалого лікування слід проводити ретельний моніторинг функціонування печінки та будь-яких побічних явищ.
Ветеринарний лікарський засіб слід застосовувати з обережністю тваринам, які страждають або мають схильність до серцевих захворювань, оскільки маропітант має спорідненість до Са- та К-іонних каналів.
Збільшення інтервалу QT (синдром подовженого інтервалу) на ЕКГ приблизно на 10% спостерігалося у дослідженні на здорових собаках породи бігль, яким вводили 8 мг/кг перорально; однак таке збільшення навряд чи має клінічне значення.
Введення охолодженого препарат може зменшити біль під час ін’єкції.
Використання під час вагітності, лактації
Використовувати лише відповідно до оцінки користі та ризику відповідальним лікарем ветеринарної медицини, оскільки дослідження репродуктивної токсичності не проводилось на жодному з видів тварин.
Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії
Ветеринарний препарат не слід застосовувати одночасно з антагоністами кальцієвих каналів, оскільки маропітант має спорідненістю з ними. Маропітант сильно зв’язується з білками плазми крові і може конкурувати з іншими лікарськими зв’язуючими засобами.
Дозування і спосіб застосування
Підшкірно або внутрішньовенно.
Препарат вводять підшкірно або внутрішньовенно один раз на добу в дозі 1 мг маропітанту на кг маси тіла (1 мл на 10 кг маси тіла) протягом 5 діб поспіль.
Внутрішньовенне введення препарату слід проводити одноразово без змішування препарату з іншими рідинами. Для профілактики блювоти, препарат слід вводити більше, ніж за 1 годину перед введенням препарату, який може спричинити блювоту. Тривалість ефекту становить приблизно 24 години, тому лікування можна проводити на ніч перед введенням препарату, який може спричинити блювоту, наприклад, хіміотерапія.
Оскільки фармакокінетична варіабельність є досить високою і маропітант накопичується в організмі після щоденного багаторазового застосування, для деяких пацієнтів можуть бути достатніми нижчі дози, ніж рекомендовані.
Передозування (симптоми, невідкладні заходи, антидоти)
Окрім тимчасових побічних реакцій у місці ін’єкції після підшкірного введення, маропітант добре переносився собаками та молодими котами, яким щоденно вводили до 5 мг/кг м.т. (у 5 разів більше рекомендованої дози) протягом 15 днів поспіль (в 3 рази більше рекомендованої тривалості застосування). Немає даних щодо передозування у дорослих кішок.
Спеціальні застереження
Блювота може бути пов’язана з серйозним виснаженням організму, а також непрохідністю травного каналу, тому слід враховувати необхідні діагностичні показники.
Належна ветеринарна практика показує, що протиблювотні засоби слід використовувати разом з іншими ветеринарними засобами і допоміжними заходами, такими як контроль дієти та замісна терапія рідиною під час виявлення основних причини блювоти.
Застосування препарату при блювоті, спричиненій морською хворобою, не рекомендується.
Собаки: хоча маропітант продемонстрував свою ефективність, як для лікуванн,я так і для профілактики блювоти, спричиненою хіміотерапією, він виявився більш ефективним при профілактичному лікуванні. Тому рекомендується застосовувати ветеринарний лікарський препарат перед введенням хіміотерапевтичного засобу.
Коти, ефективність маропітанту для зменшення нудоти була продемонстрована у дослідженнях з використання моделі: нудота, викликана ксилозином.
Особливості застереження персоналу, який застосовує ветеринарний лікарський препарат тваринам
У разі випадкової ін’єкції, негайно зверніться за медичною допомогою та покажіть лікарю листівку-вкладку або етикетку.
Лабораторні дослідження показали, що маропітант може викликати подразнення очей.
У разі випадкового потрапляння в очі, промийте великою кількістю води та зверніться за медичною допомогою.
Основні форми несумісності
Невідомо.
Термін придатності
З роки.
Термін придатності після першого відбору із флакону — 56 діб.
Особливі заходи зберігання
Не заморожувати.
