Седатор (Dechra)

Упаковка:
Склянні флакони 5 або 10 мл
Фармацевтична форма:
Розчин для ін'єкцій
Діюча речовина:
1 мл препарату містить діючу речовину: медетомідину гідрохлорид - 1,0 мг. Допоміжні речовини: метил парагідроксибензоат, пропіл парагідроксибензоат, натрію гідроксид, кислота гідрохлоридна. натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Деталі:
Снодійні та заспокійливі ветеринарні препарати.
Показання до застосування:
Собаки: для седативного ефекту та аналгезії, пов’язаних із клінічними дослідженнями та процедурами, незначним хірургічним втручанням. Застосовують перед анестезією та для премедикації перед загальною анестезією із застосуванням тіопентан-галотану, для премедикації перед загальною анестезією із застосуванням пропофолу. Застосовують у комбінації з буторфанолом для седативної дії, аналгезії, для премедикації перед анестезією із застосуванням тіопенталу.Коти: для заспокоєння та досягнення седативного ефекту. Застосовують у комбінації з кетаміном для індукції загальної анестезії перед хірургічним втручанням, з буторфанолом — для седативної дії та аналгезії, з буторфанолом та кетаміном — для загальної анестезії, для премедикації перед застосуванням альфаксалону або альфадонолу для загальної анестезії.
Категорія:
Ветеринарні продукти
Tварина:
Собака, Кіт

Медетомідин — сильний, високоселективний агоніст α2-адренорецепторів, що має як центральну, так і периферичну активність, діє як пресинаптично, так і постсинаптично. Седативний та знеболюючий ефект — основні ефекти, що виникають внаслідок зниження рівня свідомості та підвищення больового порогу.
Медетомідин не проявляє місцевої анестезії. При застосуванні присутні вторинні ефекти, включаючи брадикардію, артеріальний тиск підвищується, але згодом повертається до норми або трохи нижче, температура тіла знижується, що залежить від дози, сповільнюється моторика кишечника.
Протипоказання
Не застосовувати у поєднанні з симпатоміметичними амінами! Не застосовувати препарат важко хворим тваринам із серцевою недостатністю, респіраторними захворюваннями, порушеннями функцій печінки та нирок! Не застосовувати собакам і котам, які перебувають у шоковому стані, стресі (через спеку, мороз), ослабленим і втомленим тваринам! Медетомідин не рекомендується застосовувати у поєднанні з тіопентаном або пропофолом у тварин із серцевими чи респіраторними захворюваннями.
Не застосовувати собакам у віці до 12-тижнів!
Побічна дія
Медетомідин спричинює брадикардію та гіпотермію через α2-адренергічну дію. Медетомідин також може впливати на коефіцієнт серцевої фільтрації. Тварин, яким застосовували препарат, слід тримати в теплому приміщенні при рівномірній температурі протягом 12 годин після седації. Можливе підвищення артеріального тиску, який згодом повернеться в норму або трішки понизиться. У рідких випадках у собак та котів може спостерігатися блювота через 5-10 хвилин після введення препарату. Рідко може спостерігатися повторний блювотний ефект у котів. У деяких випадках у собак та котів може спостерігатися дуже повільна частота дихання. Діурез може виникати при відновленні.
Особливі застереження при використанні
Рекомендується використовувати градуйований шприц для досягнення точного введення необхідного об’єму препарату. Це особливо важливо при введенні невеликого об’єму.
Медетомідин у поєднанні з кетаміном у котів.
Медетомідин та кетамін метаболізуються у печінці та виводяться, здебільшого, через нирки. При патології печінки або нирок слід ретельно перевірити рівень захворювання тварини перед застосуванням даного методу анастезії. У 10% випадків може виникати блювота до початку введення анестезії. Під час анестезії виникають кашльовий та блювотний рефлекси. Відомо, що така комбінація може викликати больовий синдром у деяких випадках при внутрішньом’язовому введенні котам. Частота серцевих скорочень загалом зменшується приблизно до 50% від переданестезійного рівня, у деяких котів спостерігається дуже низька частота дихання (4-6 дихальних рухів за хвилину). При довготривалій процедурі рекомендується застосовувати препарат для зволоження рогової оболонки ока з регулярним інтервалом.
Під час та після анестезії пролікованих тварин слід тримати в умовах теплої та помірної температури.
Медетомідин не слід змішувати з іншими препаратами на основі кетаміну.
Медетомідин як премедикант перед введенням тіопентану у собак.
Анестезія підтримується галотаном (з або без закису азоту). Цю анестезію не слід застосовувати тваринам із серцево-судинними та респіраторними захворюваннями.
Медетомідин та тіопентан метаболізуються в печінці та виводяться через нирки. При патології печінки або нирок слід ретельно перевірити стан тварини перед застосуванням даного методу анастезії.
Медетомідин впливає на дію анестетиків. Слід враховувати це, щоб доза тіопентану та галотану зменшувалася відповідно та вводилася обережно, щоб мінімізувати можливість випадкового передозування. Частота дихання тварини може знижуватися до 30% від рівня до введення та після введення медетомідину. Частота серцевих скорочень знижується відповідно до введення медетомідину, без відновлення до початкового рівня перед застосуванням седативного засобу. Іноді спостерігається тимчасове підвищення рівня серцевих скорочень, пов’язаного з введенням препарату, що супроводжується брадикардією.
Під час та після анестезії тварину слід тримати в приміщенні з теплою і помірною температурою.
Медетомідин як премедикант перед введенням пропофолу у собак.
Цю комбінацію не слід застосовувати тваринам із серцево-судинними та респіраторними захворюваннями. Медетомідин та пропофол метаболізуються в печінці та виводяться через нирки. При патології печінки або нирок слід ретельно перевірити стан тварини перед застосуванням даного методу анастезії.
Медетомідин впливає на дію анестетиків. Слід враховувати це, щоб доза пропофолу зменшувалася відповідно та вводилася обережно, щоб мінімізувати можливість випадкового передозування. Під час введення анестезії може виникати тимчасова задишка та рух передніх кінцівок. У деяких випадках, при введенні великої дози, може виникати зниження рівню кисню в артеріальній крові. При застосуванні цієї комбінації собакам слід робити інтубацію та вводити кисень під час анестезії.
Під час та після анестезії тварин слід тримати в приміщенні з теплою і помірною температурою.
Застосування в період вагітності, лактації
Застосування медетомідину в період вагітності не досліджувалося на достатній кількості тварин. Відповідно, застосування препарату в період вагітності не рекомендується.
Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії
Медетомідин не рекомендується застосовувати з разом з симпатоміметичними амінами.
Обережно вводити одночасно з засобами, які пригнічують функцію центральної нервової системи — можливе посилення дії цих препаратів. Медетомідин має виражений ефект зниження дози. Дози таких препаратів, як тіопентан, галотан та пропофол слід зменшувати відповідно.
Дози і способи введення тваринам різного віку
Застосовують для внутрішньом’язового, внутрішньовенного та підшкірного введення собакам та внутрішньом’язового або підшкірного введення котам.
Рекомендоване дозування препарату в таблиці 1.
Таблиця 1
Рекомендований діапазон дозування

Вид

тварин

Кількість медетомідину (на 1 кг маси тіла)Очікуваний ефектКількість препарату Седатор
 

Собаки

 

10-30 мкгСлабка седація0,1-0,3 мл/10 кг
30-80 мкгВід помірної до глибокої седації та аналгезії0,3-0,8 мл/10 кг
10-20 мкгПреанестезія0,1-0,2 мл/10 кг
Коти50-100 мкгПомірна седація0,25-0,5 мл/5 кг
100-150 мкгГлибока седація0,50-0,75 мл/5 кг

Максимальний ефект досягається через 10-15 хвилин після введення.
Клінічний ефект, в залежності від дозування, триває 30-180 хвилин, а за необхідності, дію можна подовжувати введенням повторної дози препарату.
Рекомендується утримувати тварин від їжі за 12 годин до анестезії.
Слід використовувати відповідний градуйований шприц, щоб забезпечити точне введення необхідної дози. Це особливо важливо при введенні малого об’єму препарату.
Медетомідин як премедикант перед введенням тіопентану собакам.
Анестезія підтримується галотаном з чи без оксиду азоту.
Медетомідин слід вводити щонайменше, ніж за 20 хвилин перед тіопентаном, щоб посилити седативний ефект. Рекомендоване дозування в таблиці 2.
Таблиця 2

МедетомідинТіопентан
Кількість медетомідину (мкг на 1 кг маси тіла)Кількість препарату Седатор (мл на 10 кг маси тіла)Кількість тіопентану (мг на 1 кг маси тіла)
100,16,9
200,24,5
400,42,4

Доза тіопентану може змінюватися відповідно до різних порід тварин. Оптимальна доза медетомідину коливається у межах 20-40 мкг на 1 кг маси тіла та залежить від темпераменту собаки. Не вимагається збільшення дози медетомідину, тіопентану при інтубації.
Слід вводити тіопентан повільно внутрішньовенно протягом 30-45 секунд. Як тільки щелепа тварини розслаблена, тоді можливо проводити інтубацію трахеї.
Перехід до втрати свідомості може розпочатися через 1 хвилину після ін’єкції тіопентану, відповідно рекомендується повільне внутрішньовенне введення. Після інтубації анестезія може підтримуватися введенням суміші галотану та кисню (з або без оксиду азоту).
Відновлення після анестезії може тривати від 20 до 60 хвилин. Якщо відновлення перевищує 1 годину, рекомендується вводити атіпамезол.
Медетомідин як премедикант перед введенням пропофолу собакам.
Внутрішньовенно медетомідин слід вводити щонайменше, ніж за 10 хвилин перед внутрішньовенним введенням пропофолу (анестетик для ввідного наркозу) або внутрішньом’язово, принаймні за 20 хвилин перед введенням пропофолу для посилення ефекту седації.
Медетомідин можна вводити в дозах 10, 20 або 40 мкг на 1 кг маси тіла.
Рекомендоване дозування в таблиці 3.
Таблиця 3

МедетомідинПропофол
Кількість медетомідину (мкг на 1 кг маси тіла)Кількість препарату Седатор (мл на 10 кг маси тіла)Кількість пропофолу (мг на 1 кг маси тіла)
100,11,5
200,21,1
400,41,0

При застосуванні медетомідину як премедикативного засобу, пропофол вводиться внутрішньовенно в дозі 4 мг на 1 кг маси тіла для більш глибокої анестезії. Час прояву індукції збільшується залежно від премедикації, таким чином, рекомендується повільне внутрішньовенне введення пропофолу. Інтервал між дозами повинен бути близько 2,5 хвилин. Як тільки щелепа тварини розслаблена, можливо проводити інтубацію трахеї. Рекомендується вводити кисень під час анестезії. Для підтримки анестезії доза пропофолу помітно знижується при премедикації медетомідином. Інфузійні дози від 0.06 до 0,35 мг/кг/хвилину забезпечать стабільну анестезію для собак, до яких застосовували седацію медетомідином 40 і 10 мкг на 1 кг маси тіла. При періодичному струминному введенні, пропофол в дозі 1 мг на 1 кг маси тіла з інтервалом 4 і 12 хвилин, забезпечить стабільну анестезію.
Відновлення після анестезії може займати від 20 до > 60 хвилин.
Утримувати тварин від їжі слід за 12 годин до анестезії.
При введенні атіпамезолу в післяопераційний період прискорить відновлення після анестезії.
Медетомідин з буторфанолом для седації собак.
Медетомідин та буторфанол можна вводити внутрішньом’язово чи внутрішньовенно одночасно, в одному шприці.
Дозування: медетомідину 10-25 мкг на 1 кг маси тіла, залежно від необхідного ступеню седативного ефекту, плюс 0.1 мг на 1 кг маси тіла буторфанолу. Слід зачекати 20 хвилин для збільшення седативного ефекту перш, ніж розпочати процедуру.
Медетомідин з буторфанолом з наступним застосуванням тіопентану для седації собак.
Дозування: медетомідину 10 мкг на 1 кг маси тіла та буторфанолу 0,1 мг на 1 кг маси тіла.
Медетомідин та буторфанол можна вводити внутрішньом’язово чи внутрішньовенно одночасно, в одному шприці.
Слід зачекати 20 хвилин для збільшення седативного ефекту перш, ніж вводити тіопентан.
При введенні атіпамезолу в післяопераційний період прискорить відновлення після анестезії.
Рекомендоване дозування — в таблиці 4.
Таблиця 4
Доза для собак (мл) для легкої седації або премедикації перед тіопентаном

Вага (кг)13510152025ЗО3540
Седатор 1 мг/мл (доза медетомідину 10 мкг/кг)0,010,030,050,100,150,200,250,300,350,40
Буторфанол 10 мг/мл (доза буторфанолу 0,1 мг/кг)0,010,030,050,100,150,200,250,300,350,40

Доза для собак (мл) для глибокої седації

Вага (кг)13510152025ЗО3540
Седатор 1 мг/мл (доза медетомідину 25 мкг/кг)0,030,080,130,250,380,500,630,750,881,00
Буторфанол 10 мг/мл (доза бутофанолу 0,1 мг/кг)0,010,030,050,100,150,200,250,300,350,40

Медетомідин з буторфанолом для седації котів.
Медетомідин та буторфанол можна вводити внутрішньом’язово чи внутрішньовенно одночасно, в одному шприці.
Дозування: медетомідин 50 мкг на 1 кг маси тіла, залежно від ступеню необхідного седативного ефекту, плюс 0,40 мг на 1 кг маси тіла буторфанолу. Слід зачекати 20 хвилин для збільшення седативного ефекту перш, ніж розпочати процедуру.
Для зашивання ран слід застосовувати місцеву анестезію.
Рекомендоване дозування (мл) для котів для седації із застосуванням
медетомідину/буторфанолу в таблиці 5.

Таблиця 5

Вага (кг)11,522,533,544,55
Седатор 1 мг/мл (доза медетомідину 50 мкг/кг)0,050,080,100,130,150,180,200,230,25
Буторфанол 10 мг/мл (доза буторфанолу 0,4 мг/кг)0,040,060,080,100,120,140,160,180,20

Медетомідин з кетаміном для котів.
Медетомідин та кетамін можна вводити внутрішньом’язово в одному шприці. Щоб мінімізувати ризик перехресного забруднення між флаконами, вставляйте окремі голки у кожен флакон для забору у шприц.
Рекомендована доза медетомідину 80 мкг на 1 кг маси тіла із 2,5-7,5 мг на 1 кг маси тіла кетаміну. Анестезія настає через 3-4 хвилини та триває близько 30-50 хвилин для хірургічних процедур.
За необхідності, дію анестезії можна продовжити, застосувавши галотан та кисень з або без оксиду азоту.
Атропін, зазвичай, не потрібний при застосуванні комбінації медетомідин / кетамін.
Слід утримувати тварину від їжі за 12 годин перед анестезією.
Медетомідин, буторфанол та кетамін для анестезії котів.
Медетомідин, буторфанол та кетамін можна вводити внутрішньом’язово в одному шприці.
Дозування: медетомідин 80 мкг на 1 кг маси тіла, буторфанол 0,4 мг на 1 кг маси тіла та кетамін 5 мг на 1 кг маси тіла.
Коти будуть в лежачому положенні через 2-3 хвилини після введення. Втрата стопного рефлексу виникає через 3 хвилини після введення.
Рекомендоване дозування (мл) для котів для внутрішньом’язового введення із застосуванням медетомідину/буторфанолу/кетаміну для седації подано в таблиці 6.
Таблиця 6
Доза для котів (мл) для внутрішньом’язового введення медетомідину /буторфанолу/кетаміну

Вага (кг)11,522,533,544,55
Седатор 1 мг/мл (доза медетомідину 80 г/кг)0,080,120,160,200,240,280,320,360,40
Буторфанол 10 мг/мл (доза буторфанолу 0,4 мг/кг)0,040,060,080,100,120,140,160,180,20
Кетамін 100 мг/мл (доза кетаміну 5 мг/кг)0,050,0750,100,1250,150,1750,200,2250,25

Медетомідин, буторфанол та кетамін можна вводити внутрішньовенно.
Дозування: медетомідин 40 мкг на 1 кг маси тіла, буторфанол 0,1 мг на 1 кг маси тіла та кетамін від 1,25 до 2,5 мг на 1 кг маси тіла (залежно від ступеню необхідної анестезії).
Рекомендоване дозування (мл) для котів для внутрішньовенного введення із застосуванням медетомідину/буторфанолу/кетаміну для седації подано в таблиці 7.
Таблиця 7
Доза для котів (мл) для внутрішньовенного введення медетомідину /буторфанолу/кетаміну

Вага(кг)11,522,533,544,55
Седатор 1 мг/мл (доза медетомідину 40 мкг/кг)0,040,060,080,100,120,140,160,180,20
Буторфанол 10 мг/ мл (доза буторфанолу 0,1 мг/кг)0,010,020,020.030.030.040,040,050,05
АБО Кетамін 100 мг/мл (доза кетаміну 1,25 мг/кг)0,010,020,030,030,040.040,050,060,06

Приблизна шкала часу при внутрішньовенному введенні медетомідину/буторфанолу/кетаміну:

Доза кетамінуЛежаче

положення

Втрата

стопного

рефлексу

Повернення

стопного

рефлексу

Лежаче

положення на грудній клітці

Здатність

вставати

1,25 мг/кг32 сек62 сек26 хв54 хв74 хв
2,5 мг/кг22 сек39 сек28 хв62 хв83 хв

Медетомідин із наступним введенням альфаксалону/альфадолону для загальної анестезії котів.
Дозування: внутрішньом’язове або підшкірне введення 80 мкг на 1 кг маси тіла медетомідину.
Через 15-60 хвилин — внутрішньовенне введення 2,5-5,0 мг на 1 кг маси тіла альфаксалону/альфадолону. Анестезію можна підтримувати шляхом подальшого внутрішньовенного введення альфаксалону/альфадолону або введенням галотану в кисень.
Рекомендоване дозування (мл) для котів для анестезії із застосуванням медетомідину/ альфаксалону/альфадолону подано в таблиці 8.
Таблиця 8
Доза для котів (мл) медетомідину/альфаксалону/альфадолону

Вага (кг) 11,522,533,544,55
Седатор 1 мг/мл (медетомідину)80 мкг/кг0,080,120,160,200,240,280,320,360.40
Альфаксалон 9 мг/мл/альфадолон Змг/млМінімальна доза = 2,5 мг/кг0,210,310,420,520,630,730,830,941,04
Альфаксалон 9 мг/мл/альфадолон Змг/млМаксимальна доза = 5 мг/кг0,420,630.831,041,251,461,671,882,08

Передозування (симптоми, невідкладні заходи, антидоти)
У випадках передозування або якщо ефект медетомідину стає небезпечним для життя, рекомендується відповідна доза атипамезолу за умови, що відміна седації та знеболення не є небезпечною для тварини. Наприклад, атипамезол не має зворотнього впливу на кетамін. За необхідності зняти брадикардію, але зберегти седативний ефект, можна застосовувати атропін.
Період виведення (карснції)
Не стосується.
Особливі застереження персоналу, який застосовує ветеринарний препарат тваринам
За випадкового потрапляння всередину або випадкової ін’єкції, слід негайно звернутися до лікаря та показати листівку-вкладку. У жодному разі не сідайте за кермо, оскільки може виникнути седативний ефект або зміна кров’яного тиску! Уникайте контакту зі шкірою, очима та слизовими оболонками! Після контакту зі шкірою, негайно промийте великою кількістю води. У разі випадкового контакту з очима, промийте їх великою кількістю чистої води. При виникненні симптомів, зверніться за допомогою до лікаря.
Слід дотримуватися спеціальних застережень для вагітних жінок, які працюють з препаратом, за імовірності випадкового самовколення, оскільки це може спричинити скорочення матки та зниження кров’яного тиску в утробі.
Рекомендації лікарям ветеринарної медицини: медетомідин — це сильний, високоселективний агоніст α2-адренорецепторів. Після засвоєння можуть спостерігатися такі клінічні ефекти: дозозалежний седативний ефект, респіраторна недостатність, брадикардія, артеріальна гіпотензія, сухість в роті та гіперглікемія, шлуночкова екстрасистолія. Респіраторні та гемодинамічні симптоми слід лікувати симптоматично.
Основні форми несумісності
Седатор, 1,0 мг/мл, розчин для ін’єкцій для котів та собак не слід змішувати з іншими препаратами крім тих, які дозволені у п.5.8 цього додатку.
Термін придатності
2 роки
Термін придатності після першого використання: 28 діб.
Особливі застереження щодо зберігання
Зберігати флакон у картонній коробці при температурі від 5 до 25°С.

Купити Седатор:

Придбати даний препарат Ви можете у нас за телефонами, які можна знайти у контактах, адже ми є офіційними дистриб’юторами в Україні.

Шукати продукт

Скасувати фільтр